РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Високопреосвященнішого Іоасафа архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського духовенству, монашеству і всім вірним чадам Кіровоградської єпархії Української Православної Церква

 «Сын Божий сын человечь бывает, да худшее восприим,
подаст ми лучшее»
 (Пісна тріодь. 5-та седмиця Великого посту,
п’ятниця, стихіри на «Господи, воззвах»)
 
Возлюблені у Господі всечесні пресвітери та диякони,
боголюбиві іноки та інокині,
дорогі брати та сестри!
 
 
Знову лунає блага звістка: «Слово стало плоттю, і жило разом із нами» (Ін. 1:14), знову радістю та надією сповнюються наші серця. В ці урочисті та святкові Різдвяні дні усі православні християни згадують знаменну, епохальну, унікальну та неповторну подію в історії людства, котра відбулась дві тисячі років тому у маленькому містечку під назвою Віфлеєм, а саме, – пришестя в цей світ Втіленого Сина Божого, Народженого нині Богомладенця Христа.
Незважаючи на свідоме занурення людей в глибини гріха та їхнє планомірне віддалення від Бога, котре тривало протягом багатьох століть, починаючи з трагічного моменту гріхопадіння прабатьків, все ж таки прийшов той час, коли Господь, завдяки Своїй невимовній любові до вінця Свого творіння – людини, не залишив нас на самоті з нашою неміччю та убогістю, не відвернув Свого Божественного погляду від понівеченого гріхом творіння, та «послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми отримали життя через Нього» (1 Ін. 4:9).
Двадцять століть тому перед поглядом усього людства відкрилась «велика благочестя тайна: Бог явився у плоті» (1 Тим. 3:16). У Віфлеємі народився не просто талановитий проповідник високої моралі, обдарований тлумач Старого Завіту, харизматичний чудотворець чи видатний цілитель. Як пише великий апостол Павло, в Особі Іісуса Христа в цей світ прийшов «Сущий над усім Бог, благословенний вовіки» (Рим. 9:5).
Відкрились приховані таємниці Божі, і Церква нині співає: «Таинство странное вижу и преславное: небо – вертеп, престол херувимский – Деву, ясли – вместилище, в нихже возлеже невместимый Христос Бог, Егоже, воспевающе, величаем». Що може порівнятись із цим таїнством? Святитель Димитрій Ростовський пише, що «ціле небо із сонцем, місяцем та зірками, з усією Божою всемогутністю вмістилось в один малий Віфлеємський вертеп! Цілий лик Херувимів, кількість котрих є незліченою, тисячі тисяч, на котрих Бог почиває, – усі вони поступились своєю роллю одній Діві, Пречистій та Преблагословенній Діві Марії! Усі незлічені, неоцінені, невмістимі Божі скарби та багатства вкладені в тісні ясла, вміщені та вкриті жменею сіна! О, воістину велике та преславне таїнство явлено світові у нинішнє свято Різдва Христового, явлено не для того, щоб люди мовчали про нього, але проповідували та прославляли».
Народжений Месія і Спаситель світу, Господь Іісус Христос, зглянувся на людські немічі і недосконалості, та прийшов у цей грішний світ для того, аби кожну людину, котра свідомо прийме Його як свого Господа і Спасителя, покликати та вивести «із темряви до дивного світла Свого» (1 Пет. 2:9). Будучи «образом Бога невидимого» (Кол. 1:15) та Тим, у Котрому «тілесно живе вся повнота Божества» (Кол. 2:9), Єдинородний Син Божий явив світові істинний характер та властивості нашого Небесного Отця: любов та милосердя, чуйність та співчуття, піклування та турботу про кожного представника роду людського.
Той, Хто «живе у неприступному світлі, Котрого ніхто з людей не бачив і бачити не може» (1 Тим. 6:16), Той, Хто од віку «зодягнувся в славу та велич» (Пс. 103:1), Хто «поставив землю на міцних основах» (Пс. 103:5), Хто «ствердив всесвіт мудрістю Своєю та розумом Своїм розпростер небеса» (Єрем. 10:12), саме Він нині являє Себе перед нашим духовним зором як смиренне та беззахисне Дитя, Котре лежить у Віфлеємських яслах, приймаючи на Себе не тільки нашу спотворену гріхом природу, але й всю скорботність людського буття. І цей великий подвиг самозречення та самоприниження Господь вчиняє, виходячи не з якогось зовнішнього примусу чи необхідності, а виключно за Своєю всеосяжною, безмірною та незбагненою любов’ю до людини.
Різдво Христове – це безцінний дар Всемилостивого Бога, у котрому Він дарує нам не якісь земні багатства та блага, і навіть не просто сповнює нас високими християнськими чеснотами та духовними дарами; Господь дарує нам Самого Себе, аби ми, вірою прийнявши Народженого нині Христа у своє серце, у єдності із Творцем усвідомили глибинний сенс власного земного життя, а також, «виправдавшись Його благодаттю, згідно надії, стали спадкоємцями вічного життя» (Тит. 3:7).
Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати та сестри! Віра в Бога і життя в Бозі – це священний подвиг нашого земного життя, що зобов’язує нас, тих, хто пізнали Всеблагого Бога, втілювати в собі євангельські ідеали. Невимовна любов Божа в Його мудрому Домобудівництві нашого спасіння спонукає нас відповісти взаємною любов’ю, котра підносить до висоти християнської моралі – «возлюбити Господа всім серцем і душею… і ближніх наших, як самих себе» (Мв. 22:37-38). Не будемо забувати завіти Спасителя світу, Котрий втілився заради нашого спасіння. Примножимо чесноти, тому що злом примножується зло і тільки добром здобувається перемога над злом. Згадаймо, що ми покликані бути чадами Божими, уподібнюючись Отцю Небесному.
В ці особливі для кожної віруючої людини Різдвяні дні я від усієї душі та усього серця щиро бажаю кожному з нас оновити свої особисті стосунки із Богом, поглибити своє духовне світосприйняття, а також у смиренні та щирій довірі до Всевишнього відкрити для Нього свої серця, адже, як сказано у Святому Письмі, «людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Цар. 16:7). Нехай в ці святкові Різдвяні дні всі без виключення послідовники Народженого нині Богомладенця Христа сповняться«невимовною та преславною радістю, досягаючи нарешті вірою вашою спасіння душ» (1 Пет. 1:9). Адже тільки у єдності зі своїм Творцем людина зможе досягти істинної духовної радості у Господі, реалізувати величний Божий задум щодо самої себе та стати «печаттю довершеності, повнотою мудрості та вінцем краси» (Єзек. 28:12).
Прославимо Всемилостивого Бога і, по слову святого Іоанна Златоуста, із благоговінням «вклонімося Тому, Хто прийшов, оспіваємо Того, Хто оновив, оживотворив, просвітив та дарував нам наддостаток всіх благ – Господа нашого Іісуса Христа».
 
Христос Рождається! Славимо Его!
 
Божою милістю, смиренний
 
 
 
+ІОАСАФ
 
 
 
архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський